Хурма дерево: вирощування, догляд та корисні властивості

Сонячні осінні дні дарують нам особливий фрукт — яскраво-оранжеву хурму. Її солодкий смак здатен розтопити серце навіть найвибагливішого гурмана. А що, якби ця смакота росла у вашому власному саду? Багато хто вважає, що хурма — виключно південна культура, яку складно вирощувати. Але сучасні сорти адаптовані до різних кліматичних умов, а правильний догляд перетворює цю екзотику на реальність для садівників навіть у помірному кліматі.

Що таке хурма: ботанічний опис

Походження та різновиди хурми

Хурма належить до родини Ебенових (Ebenaceae) і роду Діоспірос (Diospyros), що з грецької означає “їжа богів”. Історична батьківщина хурми — Східна Азія, особливо Китай, де її культивують вже понад 2000 років. Звідти вона поширилась до Японії, Кореї, а пізніше до Європи та Америки. Загалом існує понад 500 видів хурми, але для садівництва використовують лише кілька основних. Найважливіша відмінність між сортами — це в’яжучий смак, який присутній у недостиглих плодах деяких видів.

Як виглядає дерево хурми

Хурма — листопадне дерево висотою від 4 до 12 метрів. Має гарну пірамідальну або округлу крону з блискучим темно-зеленим листям. Восени листя забарвлюється у яскраві жовті, оранжеві та червоні кольори, що робить дерево особливо декоративним. Кора сіро-коричнева, з часом стає потріскана. Квіти непоказні, жовтувато-білі, але саме плоди є головною окрасою — яскраво-оранжеві або червоні, круглі або злегка сплюснуті, діаметром 5-8 см, нагадують невеликі помідори.

Популярні види хурми

Хурма звичайна (Diospyros kaki)

Найпоширеніший вид для вирощування, відомий також як хурма східна або японська. Дерево виростає до 6-10 метрів, має широку крону. Плоди великі, оранжеві або червоні, масою від 70 до 500 г. Серед популярних сортів хурми звичайної виділяють “Шарон”, “Королек”, “Хіакуме”, “Джиро”. Саме цей вид найчастіше зустрічається на ринках України. Морозостійкість до -15…-20°C робить її вирощування можливим у південних регіонах нашої країни.

Американська хурма (Diospyros virginiana)

Цей вид відрізняється високою морозостійкістю (до -30°C) і може успішно рости навіть у Лісостепу України. Дерево вищe, до 20 метрів, з вузькою кроною. Плоди дрібніші, 3-5 см у діаметрі, але дуже смачні після промерзання. Американська хурма цінується за невибагливість до умов вирощування і може рости навіть на бідних ґрунтах. Зазвичай її використовують як підщепу для сортів звичайної хурми, щоб підвищити їх морозостійкість.

Хурма чорна (Diospyros digyna) та інші види

Хурма чорна, або чорносливоподібна, має темно-коричневі, майже чорні плоди з м’якоттю шоколадного кольору. Вона дуже теплолюбна і в Україні вирощується рідко, переважно в оранжереях. Заслуговує уваги також кавказька хурма (Diospyros lotus), яка зустрічається в природі на Кавказі і має високу морозостійкість. Її невеликі плоди використовують здебільшого для переробки. В селекційній роботі цінними є гібридні форми, що поєднують найкращі якості різних видів — великі плоди, чудовий смак, відсутність терпкості та підвищену морозостійкість.

Умови для вирощування хурми

Кліматичні вимоги

Хурма теплолюбна, але різні види мають різну морозостійкість. Звичайна хурма витримує морози до -15…-20°C, а американська — до -30°C. Для успішного вирощування важливі захищені від вітру ділянки. У північних регіонах України молоді дерева на зиму краще вкривати. Дерево хурми любить тепле тривале літо, яке забезпечує достигання плодів. Якщо ви живете в центральних або північних областях, варто вибирати ранньостиглі сорти, які встигнуть дозріти до холодів.

Грунт для посадки

Хурма надає перевагу легким, родючим, добре дренованим ґрунтам з нейтральною або слабокислою реакцією (pH 6,0-7,0). Важкі глинисті ґрунти потребують покращення: додавання піску, перегною, компосту. Застій води для коренів губительний, тому на ділянках з високими ґрунтовими водами необхідно створювати підвищення або висаджувати дерева на штучних горбках. Ідеальний варіант — чорноземи або суглинки, багаті органікою.

Освітлення та місце розташування

Хурма — світлолюбна рослина, тому для неї підходять сонячні, південні ділянки саду. Затінення призводить до зниження врожайності та якості плодів. Найкраще місце для посадки дерева хурми — південний схил або рівна ділянка, захищена від північних вітрів будівлями чи іншими деревами. У такому місці ґрунт краще прогрівається, а рослина отримує максимум сонячного світла. Для додаткового захисту від вітру молоді деревця можна обсаджувати кущами з південної сторони.

Посадка дерева хурми

Як вибрати саджанець хурми

Обирайте саджанці хурми віком 1-2 роки, з добре розвиненою кореневою системою та без пошкоджень. Здоровий саджанець має гладеньку кору без тріщин і плям, пружні (не зморщені) гілки. Щеплені рослини більш надійні, ніж вирощені з насіння, бо зберігають сортові ознаки і раніше вступають у плодоношення. При купівлі звертайте увагу на відповідність сорту вашим кліматичним умовам. Для північних районів України краще обирати морозостійкі сорти на підщепі американської хурми.

Коли краще садити хурму

Оптимальний час для посадки дерева хурми — рання весна, до початку сокоруху (березень-квітень). В південних регіонах можлива й осіння посадка (жовтень-листопад), але не пізніше ніж за 2-3 тижні до перших заморозків, щоб саджанець встиг укорінитися. При весняній посадці дерево має більше часу на адаптацію до нового місця перед зимою. Контейнерні саджанці з закритою кореневою системою можна висаджувати протягом усього вегетаційного періоду, але краще уникати посадки в спеку.

Інструкція по посадці

1. Викопайте яму розміром 60х60х60 см за 2-3 тижні до посадки.
2. Підготуйте живильну суміш: верхній шар ґрунту + перегній + пісок (2:1:1).
3. Забийте в центр ями кілок для підтримки саджанця.
4. Насипте на дно ями дренаж (щебінь, битa цегла) шаром 10-15 см.
5. Заповніть яму на 2/3 живильною сумішшю.
6. Розмістіть саджанець так, щоб коренева шийка була на 3-5 см вище рівня ґрунту.
7. Засипте коріння землею, ущільніть і рясно полийте (15-20 л води).
8. Замульчуйте приствольне коло торфом або перепрілими тирсою.

Догляд за хурмою

Полив і підживлення

Хурма потребує регулярного поливу, особливо в перші 2-3 роки після посадки. У посушливі періоди поливайте молоді дерева щотижня, дорослі — раз на 10-14 днів, витрачаючи 30-50 літрів води на дерево. Важлива щедрість поливу під час формування зав’язі та росту плодів. Підживлення проводять тричі за сезон: рано навесні — азотними добривами, під час цвітіння — комплексними з переважанням фосфору, в липні-серпні — калійно-фосфорними. Органічні добрива (перегній, компост) вносять раз на 2-3 роки під осінню перекопку ґрунту.

Обрізання і формування крони

Формування крони дерева хурми починають з другого року життя, надаючи їй чашоподібної або розріджено-ярусної форми. Видаляють пошкоджені, хворі та ті, що ростуть всередину крони, гілки. Обрізання проводять ранньою весною до початку сокоруху. Основна мета — забезпечити гарне освітлення всіх частин крони і зручний збір плодів. Формуюче обрізання закінчують на 5-6 рік, після чого проводять лише санітарне обрізання та прорідження загущених ділянок. Всі зрізи більше 1 см у діаметрі обробляють садовим варом.

Захист від шкідників та хвороб

Дерево хурми досить стійке до хвороб, але може потерпати від кореневої гнилі при застої води. Серед шкідників найнебезпечніші щитівки, попелиці та плодожерки. Профілактичні заходи включають регулярний огляд рослин, видалення пошкоджених частин та обробку ранньою весною бордоською рідиною. При виявленні шкідників застосовують біологічні (розчин часнику, настій полину) або хімічні інсектициди відповідно до інструкції. Для профілактики грибкових захворювань важливо підтримувати оптимальний повітрообмін у кроні та не допускати перезволоження ґрунту.

Цвітіння та плодоношення хурми

Коли цвіте хурма

Цвітіння хурми припадає на травень-червень, після повного формування листя. Квіти непоказні, жовтувато-білі, дзвоникоподібної форми. Хурма може бути однодомною або дводомною рослиною, тому для гарантованого запилення рекомендується висаджувати кілька дерев різних сортів. Деякі сучасні сорти самоплідні і не потребують запилювачів. Цвітіння триває 10-14 днів, і в цей період важливо забезпечити достатнє зволоження ґрунту, щоб покращити зав’язування плодів.

Формування плодів

Після запилення починається формування зав’язі, яке триває до серпня. В цей період дерево хурми потребує регулярного поливу та підживлення калійно-фосфорними добривами для кращого розвитку плодів. Якщо зав’язі утворилося надто багато, проводять нормування врожаю, залишаючи 1-2 плоди на гілочці. Це дозволяє отримати більші та якісніші плоди. На початку розвитку плоди зелені, а в процесі дозрівання набувають характерного оранжевого або червоного забарвлення.

Як збирати врожай

Збирання плодів хурми проводять восени, зазвичай у жовтні-листопаді, коли вони набувають характерного забарвлення, але ще тверді. Плоди знімають вручну, обережно, щоб не пошкодити шкірку, разом з плодоніжкою. Щоб позбутися терпкості, плоди витримують при кімнатній температурі до повного дозрівання або заморожують. Для тривалого зберігання збирають недозрілі плоди і зберігають у прохолодному місці. Перші урожаї з молодого дерева хурми можна отримати на 4-5 рік після посадки, а повноцінне плодоношення починається з 7-8 року.

Як розмножувати хурму

Насінням

Вирощування хурми з насіння — найпростіший, але найдовший спосіб розмноження. Свіже насіння вилучають із стиглих плодів, промивають від м’якоті та висушують. Для проростання насіння потребує стратифікації: 2-3 місяці при температурі +2…+5°C. Весною насіння висівають у ґрунт на глибину 3-4 см. Сіянці розвиваються повільно, а плодоносити починають на 7-10 рік. Важливо розуміти, що сіянці не зберігають сортових ознак материнського дерева, тому цей метод використовують переважно для отримання підщеп.

Живцюванням

Розмноження хурми живцями складніше, оскільки вони погано вкорінюються. Для підвищення успішності використовують зелені живці, заготовлені в період активного росту (травень-червень). Живці нарізають довжиною 10-15 см з 2-3 листками, обробляють стимулятором коренеутворення і висаджують у вологий субстрат під плівку. Укорінення відбувається за 30-45 днів при постійній високій вологості повітря (90-95%) і температурі +22…+25°C. Цей спосіб дозволяє зберегти сортові ознаки, але потребує спеціальних умов та навичок.

Щепленням

Найефективніший спосіб розмноження сортової хурми — щеплення на підщепу. Як підщепу використовують сіянці хурми звичайної або американської. Щеплення проводять навесні в період сокоруху методом копулювання або в розщіп. Прищепу заготовляють взимку з однорічних здорових пагонів. Місце щеплення обв’язують стрічкою та обробляють садовим варом. Приживлюваність прищеп становить 70-90%. Перевага цього методу — збереження сортових якостей і швидший вступ дерева у плодоношення (на 3-4 рік після щеплення).

Можливі проблеми при вирощуванні хурми

Чому хурма не плодоносить

Відсутність плодоношення хурми може бути спричинена кількома факторами. Молоді дерева вступають у плодоношення лише на 4-6 рік, тому не варто очікувати врожаю раніше. Іншою причиною може бути недостатнє запилення через відсутність запилювачів для дводомних сортів. Негативно впливають на плодоношення і несприятливі погодні умови під час цвітіння — заморозки, затяжні дощі. Нестача поживних речовин, особливо фосфору і калію, також знижує утворення зав’язі. Для стимулювання плодоношення вносять фосфорно-калійні добрива і забезпечують оптимальний полив.

Хвороби та шкідники хурми

Серед хвороб хурми найпоширеніші антракноз (плямистість листя), філостиктоз (буpa плямистість) та коренева гниль. Для профілактики проводять обробку бордоською рідиною або мідьвмісними препаратами ранньою весною і після цвітіння. З шкідників небезпечні щитівки, попелиці, плодожерки та павутинний кліщ. Проти них застосовують обприскування інсектицидами в період вегетації. Методи боротьби включають також механічне видалення уражених частин рослини та дотримання агротехніки. Стійкі до хвороб дерева формуються при регулярних підживленнях і збалансованому мінеральному живленні.

Жовтіє та опадає листя

Пожовтіння листя хурми може вказувати на різні проблеми. Якщо це відбувається влітку, причинами можуть бути посуха, надмірне зволоження, нестача заліза (хлороз) або пошкодження шкідниками. При посусі збільшують частоту поливів, при надмірному зволоженні — покращують дренаж. Хлороз лікують внесенням хелату заліза. Раннє осіннє пожовтіння може свідчити про стрес рослини через різкі перепади температур або ураження хворобами. Для підвищення імунітету дерево підживлюють комплексними мікродобривами і мульчують приствольний круг органікою.

Корисні властивості хурми та її плодів

Хімічний склад та корисні речовини

Плоди хурми — справжня скарбниця вітамінів і мінералів. Вони містять велику кількість органічних кислот, пектину, цукрів та дубильних речовин. Особливо цінується хурма за високий вміст провітаміну А (каротину), вітамінів С, Р, групи В. З мінералів переважають калій, магній, залізо, йод, марганець. Енергетична цінність хурми невисока — близько 65 ккал на 100 г продукту. Плоди багаті на антиоксиданти, які допомагають організму боротися з вільними радикалами.

Користь для здоров’я людини

Регулярне споживання хурми зміцнює імунітет, покращує травлення та обмін речовин. Завдяки високому вмісту калію плоди хурми корисні для серцево-судинної системи, нормалізують тиск і зміцнюють стінки судин. Дубильні речовини мають протизапальну та антимікробну дію. Хурма ефективна при анемії завдяки значному вмісту заліза. Пектини допомагають очищувати організм від токсинів і шлаків. Варто пам’ятати, що при виразковій хворобі шлунка, гастриті з підвищеною кислотністю та цукровому діабеті хурму слід вживати з обережністю.

Використання хурми в харчуванні

Найкорисніша свіжа хурма, але її також використовують для приготування різноманітних десертів, джемів, компотів і вина. З висушених плодів готують корисну пастилу без додавання цукру. Хурма чудово поєднується з іншими фруктами в салатах, її додають до соусів для м’яса. У країнах Сходу з хурми виготовляють борошно, а з листя — тонізуючий чай. При термічній обробці хурма втрачає частину вітамінів, але зберігає мінерали та інші корисні речовини. Сушена хурма — концентроване джерело поживних речовин, яке зберігає практично всі корисні властивості свіжого фрукта.

Заготівля та зберігання плодів хурми

Як правильно зберігати хурму

Свіжі плоди хурми при кімнатній температурі зберігаються до двох тижнів, поступово дозріваючи і втрачаючи терпкість. Для тривалого зберігання збирають недозрілі тверді плоди і тримають їх у прохолодному місці при температурі +1…+3°C та відносній вологості повітря 85-90%. У таких умовах хурма може зберігатися до 2-3 місяців. Для прискорення дозрівання і позбавлення від терпкості плоди витримують 2-3 дні разом з яблуками, які виділяють етилен. Найдовше зберігаються плоди з плодоніжкою, загорнуті окремо в папір.

Як сушити або заморожувати плоди

Для сушіння підходять повністю стиглі, але ще тверді плоди. Їх очищають від шкірки, нарізають кружечками товщиною 5-7 мм і розкладають на сушильних листах. Сушать при температурі +45…+55°C до еластичного стану. Для заморожування використовують стиглі м’які плоди, які попередньо миють, розрізають на частини і розкладають на підносі в морозильній камері. Після замерзання плоди перекладають у пакети. Такі заготовки зберігають до 8-10 місяців і використовують для десертів, компотів, коктейлів.

• Свіжа хурма — зберігати при +1…+3°C до 3 місяців
• Заморожена хурма — зберігати при -18°C до 10 місяців
• Сушена хурма — зберігати в сухому прохолодному місці до 1 року
• Пюре з хурми — заморозити порційно в контейнерах до 6 місяців
• Джем з хурми — зберігати в стерилізованих банках до 1 року

Цікаві факти про хурму

У Японії хурму називають “плодом богів” і вважають символом радості та довголіття. Деревина хурми надзвичайно тверда і використовується для виготовлення елітних меблів, музичних інструментів і навіть ковзанок для гольфу. В Кореї сушеною хурмою традиційно прикрашають будинки на Новий рік як символ достатку. Листя хурми містять більше вітаміну C, ніж плоди, і використовуються для приготування чаю. Найбільше дерево хурми зростає в Японії, його вік оцінюють у 900 років, а висота становить понад 20 метрів. В Україні хурму почали культивувати в промислових масштабах лише в XX столітті, але сьогодні вона успішно вирощується в південних регіонах країни.

Олена Ковальчук

Пишу про все, що надихає та змушує задуматися. Маю журналістську освіту та багато років досвіду у створенні пізнавальних матеріалів. Захоплююсь наукою, культурою та історіями успіху. Шукаю цікаве в усьому, аби ділитися знаннями, які допомагають відкривати нові горизонти, бачити красу світу та отримувати корисні поради для життя.