Що таке дієслово і на які питання воно відповідає

Перші слова дитини часто дієслова: “дай”, “пити”, “їсти”. Саме через них малюк починає виражати свої бажання та потреби. Дієслова пронизують наше життя, роблячи мову живою, передаючи дії та процеси нашого світу.

Що таке дієслово

Визначення дієслова

Дієслово — це самостійна частина мови, яка позначає дію, стан або процес. У реченні дієслово найчастіше виступає присудком. Наприклад, у реченні “Діти граються у дворі” слово “граються” — це дієслово, що показує, що саме роблять діти.

Дієслова відображають все, що відбувається навколо нас: хтось біжить, сміється, спить, читає чи мріє. Без дієслів наша мова була б як фотографія — статична, застигла в одній миті, без руху та розвитку.

Роль дієслів у мові

Дієслова — це ніби двигун мови. Вони оживляють речення, передають динаміку подій, показують послідовність дій. Уявіть текст без дієслів: “Хлопчик… м’яч… подвір’я… дерево”. Незрозуміло, що відбувається. А тепер додамо дієслова: “Хлопчик кинув м’яч через подвір’я і влучив у дерево”.

У реченні дієслова виконують переважно роль присудка, виражаючи головну думку висловлювання. Навіть у найпростішому реченні “Дощить” присутнє лише дієслово, яке передає і стан природи, і повноцінний зміст.

На які питання відповідає дієслово

Основні питання до дієслова

Дієслова відповідають на питання, які допомагають виявити дію або стан. Найголовніші з них:

• Що робити? — для неозначеної форми: читати, співати, малювати
• Що роблю? — для 1-ї особи однини теперішнього часу: читаю, співаю
• Що робиш? — для 2-ї особи однини теперішнього часу: читаєш, співаєш
• Що робить? — для 3-ї особи однини теперішнього часу: читає, співає
• Що робив? — для минулого часу: читав, співав, малював
• Що зробив? — для доконаного виду: прочитав, заспівав, намалював
• Що буде робити? — для майбутнього часу: читатиме, співатиме

Ці питання виступають своєрідними маркерами, які сигналізують: перед нами дієслово. Ставлячи їх до слів у реченні, ми можемо легко визначити, яка частина мови перед нами.

Приклади питань до дієслів у реченнях

Розгляньмо речення: “Мама пече смачний пиріг, а тато читає газету”. Визначимо дієслова, ставлячи питання:

“Мама (що робить?) пече смачний пиріг, а тато (що робить?) читає газету”.

А тепер спробуймо з іншим часом: “Діти завтра підуть до школи”. Тут до слова “підуть” поставимо питання: “Діти завтра (що зроблять?) підуть до школи”.

У випадку з минулим часом: “Вчора я написав твір”. — “Вчора я (що зробив?) написав твір”.

Граматичні категорії дієслова

Особа, число, рід

Дієслова, як і люди, мають “особисті дані”. Вони змінюються за особами (я, ти, він/вона/воно), числами (однина, множина) і в минулому часі — за родами (чоловічий, жіночий, середній).

Особа показує, хто виконує дію: я пишу (1-ша особа), ти пишеш (2-га особа), він пише (3-тя особа). Число вказує на кількість виконавців: я пишу (однина), ми пишемо (множина). У минулому часі з’являється категорія роду: він писав, вона писала, воно писало.

Часові форми дієслова

Дієслова вміють “подорожувати” у часі, показуючи, коли відбувається дія: зараз, раніше чи в майбутньому. В українській мові є три часові форми:

Теперішній час: “я пишу”, “ми співаємо”
Минулий час: “я писав”, “вона співала”
Майбутній час: “я писатиму”, “ми будемо співати”

Ці форми допомагають нам точно визначити, коли саме відбувається дія у реченні.

Вид та стан дієслова

Вид дієслова показує, чи завершена дія: недоконаний вид (що робити?) — писати, читати; доконаний вид (що зробити?) — написати, прочитати.

Стан дієслова відображає відношення дії до суб’єкта й об’єкта. Активний стан: “Учень пише диктант” (суб’єкт виконує дію). Пасивний стан: “Диктант пишеться учнем” (дія спрямована на суб’єкт).

Види дієслів за значенням

Дієслова дії

Дієслова дії передають активність, рух, конкретну дію, яку можна побачити. Такі дієслова відповідають на питання “що робить?”: бігти, стрибати, штовхати, малювати, читати.

Порівняйте: “Хлопчик біжить майданом” і “Хлопчик думає про канікули”. У першому реченні ми бачимо дію, у другому — процес мислення, який не можна спостерігати.

Дієслова процесу

Дієслова процесу показують зміни, що відбуваються з часом, поступово. Такі дієслова теж відповідають на питання “що робить?”, але передають дію, яка розвивається: рости, зеленіти, розвиватися, старіти, змінюватися.

Наприклад, у реченні “Дерева зеленіють навесні” дієслово “зеленіють” вказує на процес, який відбувається протягом певного періоду. Процес має початок, розвиток і завершення, але межі між ними часто розмиті.

Дієслова стану

Дієслова стану описують стан або положення суб’єкта, відповідаючи на питання “що робить?”, але не передаючи видимої дії: спати, сидіти, хворіти, радіти, сумувати, мріяти.

У реченні “Дівчинка спить” дієслово “спить” показує стан спокою. Людина може перебувати в цьому стані, але сам стан не передбачає активної діяльності. До дієслів стану також належать слова, що позначають емоційний стан: любити, сумувати, тужити.

Форми дієслова

Початкова форма

Початкова форма дієслова (інфінітив) відповідає на питання “що робити?” або “що зробити?”: читати, писати, намалювати. Ця форма не має ознак часу, особи, числа чи роду. Вона називає дію загалом, без уточнення, хто і коли її виконує.

Інфінітив у українській мові зазвичай має закінчення -ти: ходити, спати, думати. Рідше зустрічається закінчення -чи: пекти, могти, берегти. У словниках дієслова подаються саме в початковій формі.

Дієприкметник і дієприслівник

Крім звичайних форм, дієслова мають особливі форми — дієприкметник і дієприслівник, які поєднують ознаки дієслова з ознаками інших частин мови.

Дієприкметник відповідає на питання “який?”, поєднуючи ознаки дієслова й прикметника: палаючий, зроблений, намальований. Наприклад: “Палаюче багаття освітлювало галявину”.

Дієприслівник відповідає на питання “що роблячи?”, “що зробивши?”, поєднуючи ознаки дієслова й прислівника: читаючи, пишучи, зробивши. Наприклад: “Читаючи книгу, хлопчик робив нотатки”.

Приклади дієслів у реченнях

Приклади простих речень

У простих реченнях дієслова найчастіше виступають присудками, повідомляючи, що робить підмет:

“Сонце світить” — “світить” — дієслово теперішнього часу.
“Птахи співають” — “співають” — дієслово теперішнього часу.
“Діти гралися в саду” — “гралися” — дієслово минулого часу.
“Бабуся спекла пиріг” — “спекла” — дієслово минулого часу доконаного виду.
“Завтра ми поїдемо на озеро” — “поїдемо” — дієслово майбутнього часу.

У таких реченнях дія зазвичай проста й зрозуміла, виконується одним підметом. Ми ставимо питання “що робить?”, “що робив?”, “що зробить?” до присудка і легко знаходимо дієслово.

Використання дієслів у складних реченнях

У складних реченнях дієслова можуть виражати складніші зв’язки між діями, станами та процесами:

“Коли сонце зайшло, ми розвели багаття” — два дієслова: “зайшло” (підрядне речення) і “розвели” (головне речення).
“Я зрозумів, що забув ключі вдома” — три дієслова: “зрозумів”, “забув”, “вдома” (опущене “залишив”).
“Діти співали пісні, а дорослі сиділи й слухали їх” — три дієслова: “співали”, “сиділи”, “слухали”.

У складних реченнях кожне дієслово має свій суб’єкт дії та свої обставини. Питання до них ставимо окремо для кожної частини складного речення.

Типові помилки при визначенні дієслів

1. Плутанина з дієприкметниками. Слова “зачинений”, “прочитаний” — це дієприкметники, а не дієслова. Дієслова: “зачинити”, “прочитати”.
2. Неправильне визначення виду. Багато хто плутає доконаний і недоконаний вид. Пам’ятайте: якщо дія завершена — це доконаний вид (написав), якщо триває — недоконаний (пише).
3. Помилки з наказовим способом. Форми “пиши!”, “читай!” — це дієслова наказового способу, а не окрема частина мови.
4. Плутанина з іменниками, утвореними від дієслів. “Читання”, “ходіння” — це іменники, а не дієслова. Вони відповідають на питання “що?”, а не “що робити?”.
5. Нерозрізнення дієслів і прикметників. Наприклад, “зелений” (який?) — прикметник, “зеленіє” (що робить?) — дієслово.

Уникайте цих помилок, завжди ставлячи правильне питання до слова: дієслово відповідає на питання “що робити?”, “що зробити?”, “що робив?”, “що робить?”, “що зробить?”.

Питання до дієслова для початкової школи

Як ставити питання до дієслова

1. Знайдіть у реченні підмет (хто? що?). Наприклад: “Кіт спить на дивані”. Підмет — кіт.
2. Запитайте від підмета: “Що робить кіт?” Відповідь: “спить”.
3. Визначте час дієслова: “Кіт спить” — теперішній час.
4. Поставте відповідне питання: для теперішнього часу — “що робить?”, для минулого — “що робив?”, для майбутнього — “що робитиме?”.
5. Перевірте себе, замінивши дієслово іншим: “Кіт мурчить/грається/умивається”.

Пам’ятайте: важливо ставити питання саме від підмета до присудка, а не навпаки. Це допоможе визначити правильну форму дієслова.

Вправи для учнів молодших класів

Ось кілька простих вправ, які допоможуть дітям навчитися визначати дієслова:

“Знайди дієслово” — підкреслити всі дієслова в короткому тексті.
“Доповни речення” — вставити пропущені дієслова у речення.
“Дієслівний ланцюжок” — скласти речення, де кожне наступне слово починається на останню літеру попереднього дієслова.
“Хто більше?” — за одну хвилину написати якомога більше дієслів на певну тематику (спорт, школа, дім).

Для молодших школярів важливо робити вправи цікавими та ігровими, щоб діти вчилися з захопленням, а не сприймали граматику як щось нудне.

Як навчити дитину працювати з дієсловами

Ігрові методи навчання

• Гра “Що робить?” — показуйте дитині картинки, запитуйте: “Що робить хлопчик/дівчинка/тварина?”
• Пантоміма — дитина показує дієслова рухами, інші вгадують.
• Дієслівне лото — картки з малюнками та дієсловами, треба знайти пари.
• Гра “Я роблю, ми робимо” — змінюємо дієслова за особами: я пишу, ти пишеш, він пише.
• Казки-шумівки — розповідаємо казку, а дитина озвучує дієслова звуками.

Використовуйте яскраві картки, рухливі ігри та змагання. Що емоційніше проходить навчання, то краще запам’ятовується матеріал.

Вправи на розвиток мовлення

Регулярні вправи допоможуть дитині не лише розуміти дієслова, а й правильно вживати їх у мовленні:

“Розкажи, що ти робив вчора/сьогодні/робитимеш завтра” — вправа на вживання дієслів у різних часових формах.
“Синоніми” — до слова “йти” добрати синоніми: крокувати, прямувати, простувати.
“Опиши свій ранок/день/вечір” — скласти невеличку розповідь, використовуючи якомога більше дієслів.
“Протилежності” — до дієслова “відкрити” підбираємо “закрити”, до “сміятися” — “плакати”.

Вправи на визначення дієслів у тексті

Вправи для початкового рівня

Для дітей, які тільки починають знайомитися з дієсловами, підійдуть прості вправи:

Підкреслити дієслова у коротких реченнях: “Діти граються у дворі. Мама готує обід. Тато читає газету”.
Скласти речення з поданими дієсловами: бігати, співати, малювати.
Розподілити слова на групи: імена (хто? що?) і дієслова (що робить?): книга, читає, столи, пише, квітка, росте.
З’єднати лінією підмет і відповідне дієслово: кіт — нявкає, собака — гавкає, півень — кукурікає.

Вправи для середнього рівня

Для дітей, які вже розуміють основи, можна запропонувати складніші завдання:

Визначити час дієслів у тексті: “Петро читав книгу. Зараз він малює ілюстрацію. Потім він покаже свою роботу друзям”.
Змінити дієслова з теперішнього часу на минулий: пише — писав, сидить — сидів, співає — співав.
Виписати з тексту дієслова за алфавітом.
Скласти речення, де всі слова починаються на одну літеру: “Маленька Марійка малює морквинку”.

Підсумки: навіщо розуміти, на які питання відповідає дієслово

Вміння правильно визначати дієслова та ставити до них питання — це не просто граматична навичка. Це ключ до розуміння текстів, покращення власного мовлення та розвитку логічного мислення.

Коли ми знаємо, що дієслова відповідають на питання “що робити?”, “що зробити?”, “що робить?”, нам легше аналізувати прочитане та писати власні тексти. Правильне використання дієслів робить мовлення точнішим, яскравішим і зрозумілішим.

Для школярів це вміння стає фундаментом для подальшого вивчення української мови, адже дієслово — одна з найважливіших і найскладніших частин мови. А для дорослих — це шлях до грамотного писемного та усного мовлення, яке є ознакою освіченої людини.

Олена Ковальчук

Пишу про все, що надихає та змушує задуматися. Маю журналістську освіту та багато років досвіду у створенні пізнавальних матеріалів. Захоплююсь наукою, культурою та історіями успіху. Шукаю цікаве в усьому, аби ділитися знаннями, які допомагають відкривати нові горизонти, бачити красу світу та отримувати корисні поради для життя.