Складне речення: повний гід з прикладами, правилами та типами

Що таке складне речення

Загальне визначення

Ми щодня користуємося ними в мовленні, часто навіть не помічаючи їхню складність. Коли ми розповідаємо про вчорашній день, плануємо майбутнє чи ділимося враженнями — ми будуємо складні речення. Вони виникають, коли потрібно поєднати кілька думок в одне ціле.

Складне речення — це синтаксична конструкція, яка складається з двох або більше простих речень (предикативних частин), об’єднаних змістом і граматично. Кожна частина має свою граматичну основу (підмет і присудок чи один із цих головних членів). Така конструкція допомагає висловити складніші зв’язки між явищами: причину і наслідок, умову, час, мету тощо.

Відмінності від простого речення

Просте речення містить лише одну граматичну основу. Воно передає одну думку: «Сонце зійшло». Складне ж речення об’єднує кілька таких думок: «Сонце зійшло, і почався новий день». Погляньмо на основні відмінності:

У простому реченні можуть бути однорідні члени, звертання, вставні слова, але граматична основа завжди одна. Наприклад: «Дівчина співала, танцювала і сміялася» — тут три присудки, але підмет один, тому це просте речення з однорідними присудками.

Натомість у складному реченні кожна частина має свою граматичну основу: «Дівчина співала, а хлопець акомпанував їй на гітарі» — тут дві граматичні основи («дівчина співала» і «хлопець акомпанував»), тому це складне речення.

Структурні ознаки складного речення

Складне речення має ряд особливостей, які відрізняють його від інших синтаксичних конструкцій. Розгляньмо ключові ознаки:

1. Наявність двох або більше граматичних основ — головна структурна ознака. Кожна частина може функціонувати як самостійне речення, але в складному вони тісно пов’язані.

2. Змістова єдність частин — всі компоненти складного речення об’єднані спільною темою чи думкою, доповнюють або протиставляються одна одній.

3. Граматичний зв’язок частин через сполучники, інтонацію або співвідносні слова, що забезпечує структурну цілісність.

Види складних речень

Складносурядні речення

Складносурядне речення — це такий тип складного речення, частини якого поєднані сполучниками сурядності та граматично незалежні одна від одної. Вони нібито стоять в одному ряду, тому й названі “сурядними” (від слова “ряд”).

Основні групи складносурядних речень визначаються за змістовими відношеннями між частинами:

1. З єднальними відношеннями: «Сонце вже зайшло, і на небі з’явилися перші зірки». Сполучники: і, й, та (=і), ні…ні, і…і.

2. З протиставними відношеннями: «Минув місяць, але він так і не зателефонував». Сполучники: а, але, та (=але), проте, однак, зате.

3. З розділовими відношеннями: «То сонце визирне, то знову сховається за хмарами». Сполучники: або, чи, або…або, чи…чи, то…то.

Складнопідрядні речення

Складнопідрядне речення — це тип складного речення, в якому одна частина (підрядна) залежить від іншої (головної) і приєднується до неї за допомогою підрядних сполучників або сполучних слів.

Підрядна частина відповідає на певне питання і виконує роль певного члена речення щодо головної частини. Залежно від цього виділяють такі основні типи підрядних речень:

1. Означальні — відповідають на питання “який?”: «Книга, яку я придбав учора, виявилася надзвичайно цікавою».

2. З’ясувальні — відповідають на питання непрямих відмінків: «Я не знав, що він уже повернувся».

3. Обставинні — виражають різні обставинні значення:

• Часу: «Коли зійшло сонце, туман розвіявся».

• Причини: «Оскільки була злива, концерт скасували».

• Мети: «Я прийшов, щоб допомогти тобі».

• Умови: «Якщо дощ припиниться, ми підемо в парк».

Безсполучникові речення

Безсполучникове складне речення — це речення, частини якого поєднані лише за допомогою інтонації, без сполучників чи сполучних слів. Такі конструкції надають мовленню динамічності, лаконічності та особливої виразності.

Залежно від смислових відношень між частинами, безсполучникові речення поділяються на дві групи:

1. З однорідними частинами (відношення перелічення): «Світило сонце, щебетали пташки, шуміли дерева». Частини таких речень можна поєднати сполучником “і”.

2. З неоднорідними частинами (відношення пояснення, протиставлення, умови, причини, наслідку): «Защебетав соловейко — пішла луна гаєм» (наслідок); «Будеш чесним — люди поважатимуть» (умова).

Особливість безсполучникових речень — важлива роль розділових знаків, які передають інтонацію та смислові відношення між частинами.

Змішані типи речень

У живому мовленні та літературі часто трапляються складні конструкції, які поєднують різні типи зв’язку. Це так звані складні речення з різними видами зв’язку або змішані типи.

Найпоширеніші комбінації:

1. Сполучниковий сурядний і підрядний зв’язок: «Коли настав вечір, усі повернулися додому, і ми змогли нарешті відпочити». Тут перша частина приєднана підрядним зв’язком, а друга — сурядним.

2. Сполучниковий і безсполучниковий зв’язок: «Сонце зайшло, стало прохолодно, але ми вирішили ще трохи погуляти».

3. Конструкції з кількома рівнями підпорядкування: «Я знаю, що він повідомить, коли прибуде поїзд, який ми чекаємо».

Змішані типи речень дозволяють передавати надзвичайно складні смислові відношення та будувати розгорнуті висловлювання.

Сполучники та їх роль у складних реченнях

Сполучники сурядності

Сполучники сурядності з’єднують рівноправні, незалежні частини складносурядного речення. Вони ніби ставлять обидві частини на один рівень, в один ряд. Саме ці сполучники допомагають висловити різні смислові відношення між граматично рівноправними частинами.

Основні групи сполучників сурядності:

• Єднальні: і, й, та (=і), також, і…і, ні…ні, як…так і. «Дощ лив як з відра, і дорога швидко перетворилася на суцільне болото».
• Протиставні: а, але, та (=але), проте, однак, зате. «Минуло багато років, але він все ще пам’ятав її обличчя».
• Розділові: або, чи, або…або, чи…чи, то…то, не то…не то. «То сонце припече, то вітер подме, то дощик покропить».

Сполучники підрядності

Сполучники підрядності приєднують залежну (підрядну) частину до головної у складнопідрядному реченні. Вони показують характер залежності та вказують на певні смислові відношення між частинами складного речення.

Основні групи сполучників підрядності:

• Часові: коли, поки, відколи, щойно, перш ніж, після того як. «Коли зійшло сонце, тумани розвіялися над полями».
• Причинові: бо, тому що, через те що, оскільки. «Вона не прийшла, бо захворіла».
• Мети: щоб, для того щоб, аби. «Він багато працював, щоб забезпечити родину».
• Умовні: якщо, якби, за умови що. «Якби ви вчились так, як треба, то й мудрість би була своя» (Т. Шевченко).
• Допустові: хоч, незважаючи на те що, дарма що. «Хоч було вже пізно, вони продовжували розмову».
• З’ясувальні: що, щоб, як, ніби. «Мені сказали, що ви приїхали вчора».

Проблема розділових знаків

Правильне вживання сполучників тісно пов’язане з пунктуацією. Розділові знаки у складних реченнях залежать від типу сполучника та характеру зв’язку між частинами.

Основні правила:

1. Між частинами складносурядного речення ставиться кома: «Сонце вже зайшло, і на небі з’явилися зірки».

2. Між частинами складнопідрядного речення також ставиться кома: «Я знаю, що він чесна людина».

3. Якщо підрядна частина стоїть всередині головної, вона виділяється комами з обох боків: «Книжка, яку я нещодавно прочитав, справила на мене велике враження».

Однак бувають винятки. Наприклад, у складносурядному реченні кома не ставиться, якщо частини мають спільний член речення: «Вранці яскраво світило сонце і співали пташки».

Розділові знаки у складних реченнях

Кома між частинами

Кома — найпоширеніший розділовий знак у складних реченнях. Вона розділяє предикативні частини та допомагає читачеві сприймати текст правильно, виділяючи окремі думки.

Загальне правило: кома ставиться між частинами складного речення, з’єднаними сполучниками сурядності та підрядності: «Сонце сховалося за хмари, і почав накрапати дощ», «Я знав, що він прийде вчасно».

Кома також ставиться перед усіма повторюваними сполучниками: «І сонце світить, і птахи співають, і діти граються на майданчику».

Проте є винятки. Кома не ставиться:

• Якщо частини складносурядного речення мають спільний член: «Десь далеко грюкнули двері і почулися кроки».

• Якщо частини складносурядного речення — питальні, спонукальні або окличні: «Коли прийде весна і чим порадує природа?»

Двокрапка, тире, крапка з комою

У безсполучникових складних реченнях вибір розділового знака залежить від смислових відношень між частинами:

1. Двокрапка ставиться, коли друга частина пояснює, розкриває зміст першої, вказує на причину того, про що йдеться в першій частині: «Я зрозумів одну річ: життя прекрасне у своїй різноманітності». Це речення можна перебудувати на складнопідрядне з підрядною причини: «Я зрозумів одну річ, тому що життя прекрасне у своїй різноманітності».

2. Тире ставиться, коли друга частина виражає наслідок, висновок, результат або швидку зміну подій: «Ліс зашумів — пішов дощ». Це речення можна перебудувати: «Ліс зашумів, тому що пішов дощ».

3. Крапка з комою ставиться між віддаленими за змістом частинами, особливо якщо вони поширені чи вже мають коми: «Сонце повільно сідало за обрій; вдалині чулося кування зозулі».

Типові помилки пунктуації

При оформленні складних речень часто допускають пунктуаційні помилки. Ось найпоширеніші з них:

1. Відсутність коми між частинами складного речення: «Пройшов дощ і трава заблищала». Правильно: «Пройшов дощ, і трава заблищала».
2. Зайва кома перед сполучником “і”, який з’єднує однорідні члени, а не частини складного речення: «Сонце зайшло, і фарби дня згасли, і настала ніч». Правильно: «Сонце зайшло, і фарби дня згасли, і настала ніч».
3. Неправильний вибір розділового знака у безсполучниковому реченні: «Глянув я на годинник: було вже пізно». Якщо друга частина вказує на час дії, то слід ставити тире: «Глянув я на годинник — було вже пізно».
4. Відсутність коми після підрядної частини, що стоїть перед головною: «Коли ми прийшли додому всі вже спали». Правильно: «Коли ми прийшли додому, всі вже спали».

Складні речення з різними типами частин

Комбіновані структури

Мовлення рідко обмежується простими формулами. Часто в одному реченні поєднуються різні типи зв’язку: сурядний, підрядний, безсполучниковий. Такі конструкції називають складними реченнями з різними видами зв’язку.

Найпоширеніші комбінації:

• Поєднання сурядності й підрядності: «Сонце сховалось за хмари, і стало темно, хоч була ще тільки четверта година».

• Поєднання безсполучникового зв’язку та сполучникового: «Стало тихо; тільки море глухо шуміло, та вітер зрідка шелестів листям».

• Багаторівневі структури з кількома підрядними: «Я знаю, що він повідомить нам, коли отримає інформацію, яку ми чекаємо».

Приклади змішаних речень

Розглянемо кілька прикладів речень зі змішаним типом зв’язку:

1. «Коли настала весна, сади зацвіли, і птахи повернулися з вирію» — складне речення з підрядним і сурядним зв’язком.

2. «Зайшло сонце, стало темно, але ми вирішили ще трохи посидіти на березі» — речення з безсполучниковим і сполучниковим сурядним зв’язком.

3. «Я знав: якщо прийду вчасно, ми встигнемо на поїзд, і наша подорож розпочнеться вдало» — речення, що поєднує безсполучниковий, підрядний і сурядний зв’язок.

4. «Коли ми приїхали на дачу, то побачили, що сад уже зацвів, а на деревах з’явилися перші листочки» — складнопідрядне речення з послідовною підрядністю та елементами сурядності.

Аналіз будови

Щоб правильно аналізувати складні речення зі змішаними типами зв’язку, варто дотримуватися певної послідовності:

1. Визначити кількість предикативних частин (простих речень) у складі складного.

2. Встановити тип зв’язку між цими частинами (сурядний, підрядний, безсполучниковий).

3. Якщо є кілька підрядних, визначити тип підрядності (послідовна, паралельна, однорідна).

Наприклад, проаналізуємо речення: «Коли почався дощ, ми сховалися під дахом, але наші речі все одно намокли».

Тут три предикативні частини: «коли почався дощ», «ми сховалися під дахом», «наші речі все одно намокли». Між першою і другою частинами підрядний зв’язок (підрядне часу), між другою і третьою — сурядний (протиставлення).

Приклади складних речень

З літератури

Класичні твори української літератури рясніють майстерно побудованими складними реченнями, які можуть служити взірцями для вивчення:

• «Як умру, то поховайте мене на могилі, серед степу широкого, на Вкраїні милій» (Т. Шевченко) — складнопідрядне речення з підрядним умови.

• «Місяць зійшов і блищить, і світить, а не гріє» (І. Нечуй-Левицький) — складносурядне речення з єднальним та протиставним зв’язком.

• «Стоїть гора високая, попід горою гай, зелений гай, густесенький, неначе справді рай» (Л. Глібов) — безсполучникове складне речення з пояснювальними відношеннями.

• «Я бачив дивний сон: немов переді мною безмірна, та пуста, і дика площина, і я, прикований ланцем залізним, стою під височенною гранітною скалою» (І. Франко) — складне речення з безсполучниковим і сполучниковим зв’язком.

З публіцистики

Публіцистичний стиль також багатий на складні синтаксичні конструкції, які допомагають авторам передавати глибокі думки та переконувати читачів:

• «Коли ми говоримо про майбутнє України, ми повинні пам’ятати, що воно залежить від нас самих» — складнопідрядне речення з кількома підрядними.

• «Екологічні проблеми набувають глобального характеру, і людство має знайти спільні рішення, бо наслідки можуть бути катастрофічними» — складне речення з різними видами зв’язку.

• «Цифрові технології розвиваються надзвичайно швидко; ще вчора ми користувалися кнопковими телефонами, а сьогодні не уявляємо життя без смартфонів» — складне речення з безсполучниковим і сурядним зв’язком.

Шкільні приклади

У шкільній практиці часто використовуються такі приклади складних речень:

• «Я люблю, коли після дощу на небі з’являється веселка» — складнопідрядне з підрядним з’ясувальним.

• «Або розумне казати, або зовсім мовчати» — складносурядне з розділовим сполучником.

• «Защебетав соловейко — пішла луна гаєм» — безсполучникове з відношенням наслідку.

Типові помилки у використанні складних речень

Помилки в узгодженні

При побудові складних речень часто виникають помилки в узгодженні частин. Найпоширеніші з них:

1. Неправильне узгодження часових форм дієслів у частинах складного речення: «Якщо він прийде, ми б пішли в кіно» (замість «якщо він прийде, ми підемо в кіно»).

2. Порушення зв’язку між головною та підрядною частинами: «Діти, які запізнились на урок, вчителька зробила зауваження» (правильно: «Дітям, які запізнились на урок, вчителька зробила зауваження»).

3. Використання зайвих займенників: «Книжка, яку я її прочитав, була цікавою» (правильно: «Книжка, яку я прочитав, була цікавою»).

4. Неправильне вживання сполучних слів: «Завдання, що його виконання вимагає уваги» (правильно: «Завдання, виконання якого вимагає уваги»).

Пунктуаційні помилки

Пунктуація у складних реченнях викликає чимало труднощів. Ось найпоширеніші помилки:

1. Пропуск коми між частинами складного речення: «Сонце заходило і небо поступово темніло» (правильно: «Сонце заходило, і небо поступово темніло»).

2. Пропуск другої коми при виділенні підрядної частини всередині головної: «Книжки які ми прочитали допомогли нам підготуватися до іспиту» (правильно: «Книжки, які ми прочитали, допомогли нам підготуватися до іспиту»).

3. Неправильний вибір розділового знака в безсполучниковому реченні: «Надворі потепліло: сніг почав танути» (правильно: «Надворі потепліло — сніг почав танути», оскільки друга частина виражає наслідок).

4. Зайва кома в складносурядному реченні зі спільним членом: «Восени часто йдуть дощі, і дме холодний вітер» (правильно: «Восени часто йдуть дощі і дме холодний вітер»).

Семантичні порушення

Помилки, пов’язані зі змістом і логікою побудови складного речення, можуть серйозно викривити його зміст:

1. Поєднання логічно несумісних частин: «Іванко добре вчиться, хоча отримує високі оцінки» (сполучник «хоча» передбачає протиставлення, а не підтвердження).

2. Невідповідність між сполучником і змістовими відношеннями: «Він не прийшов на зустріч, тому що був зайнятий» (правильно: «Він не прийшов на зустріч, бо був зайнятий»).

3. Порушення причинно-наслідкових зв’язків: «Пішов дощ, тому що з’явилися хмари» (правильно: «З’явилися хмари, тому пішов дощ»).

4. Нечіткість, розпливчастість формулювань: «Коли завтра буде гарна погода, що малоймовірно, ми підемо в парк, де ростуть дерева» (занадто багато вставних і уточнювальних конструкцій).

Як навчитися правильно будувати складні речення

Поради для учнів та студентів

Навичка правильно будувати складні речення розвивається поступово. Ось кілька практичних порад:

1. Читайте якісну літературу. Класичні твори української літератури наповнені майстерно побудованими складними реченнями. Звертайте увагу на те, як автори поєднують частини та будують думку.

2. Аналізуйте речення. Розбирайте складні речення на частини, визначайте тип зв’язку, знаходьте граматичні основи.

3. Практикуйтеся в трансформації. Перетворюйте прості речення на складні та навпаки, змінюйте типи зв’язку (замінюйте сполучниковий на безсполучниковий тощо).

4. Використовуйте різноманітні сполучники. Збагачуйте своє мовлення, вживаючи різні сполучники та сполучні слова.

Вправи та тренажери

Для вдосконалення навичок роботи зі складними реченнями спробуйте такі вправи:

1. Об’єднання простих речень у складні. Візьміть два-три простих речення і спробуйте об’єднати їх у складне, використовуючи різні сполучники та типи зв’язку.

2. Редагування тексту. Знайдіть у тексті граматичні, пунктуаційні та стилістичні помилки в складних реченнях і виправте їх.

3. Синтаксичний розбір. Виконуйте повний синтаксичний розбір складних речень, визначаючи тип зв’язку, види підрядних речень, засоби зв’язку.

4. Складання речень за схемами. Побудуйте складні речення за поданими схемами, наприклад: [ ], і [ ]; [ ], (що ), [ ].

Рекомендовані ресурси

Для поглибленого вивчення теми складного речення скористайтеся такими джерелами:

1. Підручники з української мови для 9–11 класів (розділи, присвячені синтаксису складного речення).

2. Онлайн-платформи: «Мова — ДНК нації», «Лінгвісто», «Освіта.UA» — містять теоретичний матеріал і практичні завдання з синтаксису.

3. Збірники тестових завдань для підготовки до ЗНО з української мови.

4. Мовні тренажери в мобільних додатках, які дозволяють практикуватися в побудові різних типів речень.

Значення складних речень у мовленні

Збагачення мови

Складні речення суттєво розширюють виражальні можливості мови. Вони дозволяють передавати різноманітні логічні зв’язки між явищами: причину і наслідок, умову і результат, час, мету, допуст тощо. Без складних речень наше мовлення стало б примітивним і нездатним передавати глибокі думки.

Розгляньмо такий приклад. Просте речення «Йде дощ» констатує факт. Складні ж речення можуть пояснити: «Я не вийшов на вулицю, тому що йшов дощ», «Коли пішов дощ, ми сховались під навісом», «Якщо йтиме дощ, ми залишимось вдома».

Таким чином, складні речення дозволяють нам створювати багатовимірну картину дійсності, відображати складні зв’язки між подіями та явищами.

Естетична функція

У художній літературі та поезії складні речення виконують важливу естетичну функцію. Вони створюють особливий ритм тексту, допомагають передати настрій, емоції, філософські роздуми.

Майстри слова, як-от Ліна Костенко, Іван Франко, Михайло Коцюбинський, вміло використовували різні типи складних речень для створення художніх образів. Порівняйте: «Вітер дув. Листя падало» і «Коли подув вітер, листя, немов зграя наполоханих птахів, закружляло в повітрі».

Складні безсполучникові речення часто використовуються в поезії для створення особливого лаконічного та водночас насиченого стилю: «Минає день, минає ніч, а серце стомлене не спить» (Леся Українка).

Формування стилістичних засобів

Різні функціональні стилі мови характеризуються особливим використанням складних речень. У науковому стилі переважають складнопідрядні речення з чіткими логічними зв’язками. У публіцистиці поширені як складносурядні, так і складнопідрядні речення, які допомагають автору переконувати читача.

Офіційно-діловий стиль тяжіє до використання складних конструкцій з однотипним зв’язком. Розмовне мовлення частіше послуговується безсполучниковими реченнями та простими синтаксичними конструкціями.

Отже, володіння різними типами складних речень дозволяє мовцю адаптувати своє мовлення до різних комунікативних ситуацій, забезпечувати точність і виразність висловлювання.

Складні речення у ЗНО та шкільній програмі

Типові завдання

У тестах ЗНО з української мови складним реченням приділяється значна увага. Типові завдання перевіряють знання синтаксису та пунктуації:

1. Визначення типу складного речення (складносурядне, складнопідрядне, безсполучникове, з різними видами зв’язку).

2. Встановлення виду підрядних речень (означальні, з’ясувальні, обставинні тощо).

3. Виявлення пунктуаційних помилок у складних реченнях.

4. Перетворення синтаксичних конструкцій (наприклад, замінити підрядне речення відокремленим означенням).

5. Аналіз будови речень з різними видами зв’язку.

Як виконувати тестові завдання

Для успішного виконання завдань ЗНО, пов’язаних зі складними реченнями, дотримуйтесь такого алгоритму:

1. Визначте кількість граматичних основ у реченні (це допоможе встановити кількість простих речень у складі складного).

2. Проаналізуйте засоби зв’язку між частинами (сполучники, сполучні слова, інтонація).

3. Встановіть тип складного речення за характером зв’язку.

4. Якщо це складнопідрядне речення, визначте вид підрядної частини (до якого слова в головному реченні відноситься підрядне, на яке питання відповідає).

5. При аналізі пунктуації пригадайте правила вживання розділових знаків у різних типах складних речень.

На що звертати увагу

При підготовці до ЗНО з теми «Складне речення» особливу увагу приділіть таким моментам:

1. Види складнопідрядних речень, особливо складні випадки (наприклад, розрізнення означальних і з’ясувальних підрядних).

2. Розділові знаки у безсполучникових складних реченнях (двокрапка, тире, крапка з комою).

3. Особливості пунктуації в складних реченнях з різними видами зв’язку.

4. Синоніміка синтаксичних конструкцій (можливість заміни одного типу речення іншим).

5. Типові пунктуаційні помилки, пов’язані з невідповідністю між інтонацією та змістовими відношеннями частин речення.

Перевір себе: тести на складні речення

Перевірте свої знання з теми «Складне речення», виконавши короткий тест. Відповіді обміркуйте самостійно.

1. Визначте тип складного речення: «Сонце вже зайшло за обрій, і на землю спустилися сутінки».

а) складносурядне;

б) складнопідрядне;

в) безсполучникове;

г) з різними видами зв’язку.

2. У якому складнопідрядному реченні підрядна частина є означальною?

а) «Я знаю, що ти прийдеш»;

б) «Книжка, яку я прочитав, дуже цікава»;

в) «Він прийшов, щоб допомогти»;

г) «Коли настане весна, прилетять птахи».

3. Знайдіть речення, в якому допущено пунктуаційну помилку:

а) «Я знаю, що він чесна людина»;

б) «Сонце сховалося за хмари і почався дощ»;

в) «Коли прийде весна, все навкруги зазеленіє»;

г) «Він говорив тихо, але переконливо».

4. Визначте безсполучникове складне речення, між частинами якого слід поставити двокрапку:

а) «Защебетав соловейко ___ пішла луна гаєм»;

б) «Подивилася я ___ хмари насуваються»;

в) «Сонце зійшло ___ туман розвіявся»;

г) «Не повертай голови ___ хай минає туга».

5. Яке складне речення має у своєму складі підрядну частину причини?

а) «Я такий радий, що нарешті тебе бачу»;

б) «Доки світить сонце, буде життя на землі»;

в) «Вона не прийшла на зустріч, бо захворіла»;

г) «Ми пішли до парку, де росли старі дуби».

Корисні джерела та література

Для поглибленого вивчення теми «Складне речення» рекомендуємо такі джерела:

1. Шульжук К. Ф. «Синтаксис української мови» — фундаментальний підручник, який детально описує всі типи складних речень.

2. Авраменко О. «Українська мова: підручник для 9 класу» — містить доступні пояснення та практичні завдання з теми.

3. Інтернет-ресурс «Мова ДНК нації» (https://ukr-mova.in.ua/) — містить інтерактивні вправи з синтаксису та пунктуації.

4. Козачук Г. О. «Українська мова. Практикум» — збірник практичних завдань для закріплення теоретичних знань.

5. Сайт «Освіта.UA» — розділ з підготовки до ЗНО з української мови містить тести та матеріали з теми «Складне речення».